Концепцією MVP постійно користуються IT-спеціалісти. Розробники полюбляють її за відносно невеликі вкладення та всебічне тестування готового продукту потенційними покупцями. Бізнес охоче використовує MVP, бо це гарантує успіх. Навіть, якщо продукт не сподобається користувачам, розробники отримають наочний приклад дієвих та невдалих підходів для подальшої роботи.
Проте, не всім стартаперам вдається вдало застосувати MVP. Деякі розробники зловживають концепцією чи використовують її неправильно, від чого страждає бізнес. Тож, давайте подивимося, як правильно використовувати MVP. Розберемо варіанти, коли варто застосовувати продукт, а в яких випадках треба довести свою пропозицію до ідеалу перш ніж презентувати її користувачам.
Про що йдеться
Перш за все потрібно визначити, що ж таке MVP взагалі. Абревіатура розшифровується як Minimal Viable Product – мінімально життєздатний продукт. Тобто, це версія продукту з мінімальним функціоналом, що дозволяє користувачеві задовольнити мінімальні потреби.
Серед розробників концепція вважається ключовою. Звісно, можна витратити більше часу на підготовку, врахувати велику кількість деталей, ретельно попрацювати над візуалом та вкласти гроші у промо. Але в більшості випадків ви отримаєте негативний результат.
По статистиці близько 90% ідей нових продуктів не виходять на ринок. Причини дуже прості: неправильна оцінка потреб користувача та помилкові концепти. Не потрібно придумувати собі проблему, якої не існує, а потім витрачати гроші та час на її вирішення. Це програшний підхід, який призведе до великих втрат та підриву авторитету бізнесу в очах інвесторів.
Щоб цього не допустити, ідеї перевіряють перед масштабними запусками. Проєкт умовно розділяють на невеликі частини та видають порційно, перевіряючи реакцію аудиторії після кожної презентації. Таким чином MVP показує, чи можна заробити на стартапі.
Чи можна MVP запускати одразу після розробки
У 2011 році Ерік Ріс, засновник соціальної мережі IMVU, опублікував книгу «The Lean Startup». Видання просувало ідею «дбайливих стартапів» та зробило концепцію MVP надзвичайно популярною.
У книзі висловлювалася думка, що більшість нових проєктів спіткає невдача, тому що їх розробники допустили помилки в аналізу ринка. Підприємці віддають перевагу складним та цікавим завданням, знаходять розв’язання проблеми, але не потрапляють в потрібну нішу. Клієнти мають інші «болі», тож яким би цікавим не був продукт, вони не будуть їм користуватися.
Метод Lean Startup заснований на науковому підході:
- висування гіпотези;
- проведення експерименту;
- дослідження результату;
- обробка та використання зібраних даних.
Основною ідеєю метода є фраза «Створюй, вимірюй, навчайся». Саме MVP – це та найпростіша основа, яку можна створити з урахуванням будь-яких особливостей, протестувати та удосконалити на основі відгуків реальних користувачів.
Мінімально життєздатний продукт становить ідеальний майданчик для тестування різних гіпотез. Кожного разу розробник додає невелике оновлення, та отримує реакцію користувача на нього. Так, за допомогою маленьких прогонів будується великий міст. Хоча ця стратегія вважається дбайливою, на шляху стартапера можуть бути неочікувані повороти. Іноді приходиться відмовлятися від ідеї, в яку вже вкладено багато сил.
Коли ми говоримо про MVP, то маємо на увазі готовій до використання продукт. Не ідею в загальних рисах без продуманої реалізації, а повноцінну розробку, що виконує задумані функції. Кожен MVP на етапі тестування вже має заробляти гроші, чи хоча б підгодовувати підґрунтя для подальшого заробітку.
Такий підхід вигідний підприємцю, бо навіть для розробки найпростішого проєкту він витрачає свої гроші та час. При цьому тестується не тільки конкретний додаток чи програма, а й уся бізнес-модель стартапу. Навіть, якщо з проєктом ознайомилися не більше ста людей, варто запустити монетизацію та активно просувати продукт у своїй ніші. Тоді підприємець зможе перевірити не тільки функціонал, але й маркетингову стратегію та дохід, який приносить проєкт з кожного окремого користувача.
Але MVP ні в якому разі не можна вважати кінцевим продуктом. Це перехідний етап вивчення стратегій та затвердження успішних ідей. Ідеальний майданчик для старту бізнесу, який не тільки вимагає витрат на його розробку, але й приносить кошти. MVP ефективний в якості тимчасового рішення на шляху до створення повноцінного продукту.
Як розробляють MVP
MVP – це перевірка ідей з мінімальним вкладенням грошей та часу. Розробник пропонує користувачу нову можливість, швидко отримує фідбек та реагує на настрої ринку. Після отримання позитивного відгуку функціонал доповнюється, продукт покращується на основі практичного досвіду використання.
Під час створення MVP розробники:
- створюють ідею нового продукту;
- розробляють функціонал;
- працюють з мінімальним бюджетом;
- мають мінімальні терміни для запуску продукту.
Завдяки MVP можна перевірити багато ідей, які потім складаються в один великий проєкт. Таким чином ризики того, що аудиторії «не зайде» продукт, зводяться до мінімуму.
Головні характеристики MVP:
- максимальна простота;
- виконання основних функцій, заради яких був розроблений;
- рентабельність;
- користь для користувача.
Всі додаткові деталі неважливі, поки проєкт не отримає оцінку аудиторії та не підтвердить свою життєспроможність. Якщо розбирати MVP на прикладі створення стільця, то розробники використовують вже готові деталі. Беруть три ніжки, оскільки цього достатньо для того, щоб стілець стояв. Не підбирають наповнювач чи тканину для сидіння, не фарбують деталі, не використовують ультралегкі чи екологічні матеріали. Зручність та красота в цьому випадку є вторинними чинниками. Головне, щоб на стільці можна було сидіти.
Коли використовують MVP
Далеко не у всіх випадках доцільно використовувати мінімальний продукт. На доречність застосування MVP впливають пріоритети стартапу та його потреби. В яких випадках варто використовувати MVP?
Існує декілька передумов:
- перевірка нової бізнес-ідеї;
- продукт має з’явитися у дуже короткий термін;
- відсутність грошей для повноцінної розробки;
- залучення інвесторів;
- тестування ринку;
- використання ітеративної моделі.
Розглянемо кожний пункт детальніше.
Перевірка нової ідеї
Яким би неймовірним не здавався стартап, його життєздатність та рентабельність підтвердить тільки практичне використання. Для старту достатньо невеликого втілення ідеї, яке зацікавить потенційних покупців та інвесторів.
Далеко не завжди аудиторія знає чого хоче. Найпростіший функціонал допоможе донести до користувачів цінність продукту та підтримати інтерес до випуску повноцінної версії. Бонусом підприємець тестує технічні моменти та отримує фідбек від реальних людей.
До речі, в деяких випадках навіть не потрібно займатися розробкою, щоб перевірити інтерес аудиторії. Це довів засновник хмарного сховища Dropbox. Він ретельно продумав технічну сторону продукту, та випустив коротке відео, в якому розповідав про ще не готовий функціонал. Пояснення виявилися настільки доступними, що за одну добу кількість охочих придбати кінцевий продукт виросла на 70 тисяч людей.
Обмежений термін представлення продукту
Ефективність стартапу залежить від швидкості його запуску. Для отримання реальної оцінки ринку реліз продукту повинен вийти якнайшвидше. Дуже важливим є швидкість виходу оновлень, яка демонструє користувачам серйозні наміри бізнесу щодо розвитку. В свою чергу підприємець отримує швидкий фідбек.
Довга робота над новими версіями відтермінує вихід повної версії. В такому випадку продукт на своєму старті вже буде застарілим, тож не зможе розв’язати проблеми користувачів та не принесе прибуток бізнесу. Засновник LinkedIn у свій час зробив влучне зауваження: якщо за першу версію продукту вам не соромно, то ви запустили її занадто пізно.
MVP не має бути ідеальним, бо це не кінцевий продукт, а база, на якій він буде ґрунтуватися. Від швидкості представлення стартапу залежить зможе бізнес обійти конкурентів чи ні. Проте не варто доводити до загалу зовсім недороблену версію.
Нестача грошей для повноцінної розробки
Далеко не у всіх стартаперів є початковий капітал. Але при наявності досвіду в IT-розробці мінімальний продукт можна створити без залучення великих грошей, вкладаючи власний час.
Секрет невисокої вартості MVP:
- проста програмна архітектура – на відміну від повноцінного проєкту в мінімальному продукті не передбачені можливості масштабування;
- використання безкоштовних інструментів для розробки – максимально прості елементи, які складають робочу модель;
- мінімальне залучення спеціалістів – для початку достатньо кодера, потім можна підключити дизайнера.
Часто для просування нової ідеї бізнес використовує zero-code. Для цього не треба знати мови програмування, тож засновник може протестувати свою ідею самостійно за допомогою безкоштовних ресурсів. Засоби zero-code створюють продукт з готових блоків. Застосовується візуальне моделювання, що дозволяє вносити корективи у фінальний вигляд продукту одразу на етапі розробки.
Залучення інвесторів
MVP допомагає знайти фінансування для розробки готового продукту. Переглядаючи мінімальний продукт та аналітичні викладки його тестування, інвестор отримує:
- розуміння того, як працює продукт;
- рівень зацікавлення аудиторії та перспективи зростання;
- докази його рентабельності;
- знайомство з зібраною командою спеціалістів, які доведуть продукт до ідеалу.
Інвесторам важливо знати, що стартап – це не просто ідея, а продуманий функціонал, який вирішує потреби користувача, а отже користується попитом. Під час презентації MVP можна знайти потенційних партнерів або дізнатися у які ідеї вони готові вкладати гроші. Бізнес пропонує для інвестування дієву бізнес-модель, тож шанси отримати додаткові інвестиції збільшуються в багато разів.
Тестування ринку
Мінімальний продукт дозволяє перевіряти різноманітні припущення щодо потреб користувачів. При цьому витрати ресурсів мінімальні, але зберігається можливість динамічно реагувати на ринкові зміни.
Чому користуються MVP:
- економія – максимально зберігаються ресурси для подальшого зростання чи іншого більш дохідного стартапу;
- швидкий результат – мінімальний проєкт набагато швидше стартує ніж повноцінний;
- гнучкість методу – продукт легко доповнити, змінити чи покращити відповідно до запитів аудиторії;
- постійний фідбек – при розробці орієнтир на реальні потреби реальних людей.
Якщо використовувати MVP правильно, можна одночасно проводити дослідження ринку, здобувати цінні знання та навички для подальшої реалізації проєктів та отримувати за це гроші. Мінімальні продукти допомагають бізнесу швидко зайняти свою нішу на ринку, залучити інвесторів до розвитку своєї справи та отримати користувачів без великих вкладень.
Ітеративна методика
Розробники MVP концентруються на процесі, а не на результаті. Вони переходять від ітерації до ітерації, крок за кроком вдосконалюючи продукт. Основна мета процесу – зібрати дані через відгуки користувачів та перетворити їх в робоче оновлення, яке зробить модель більш цікавою для покупця та рентабельною для бізнесу.
Чим швидше розробник виявить потребу клієнта та внесе зміни в MVP, тим скоріше досягне успіху. Роботу над проєктом можна порівняти зі спринтом на короткі дистанції. Варто дуже уважно слухати користувачів, інакше ви просто витратите свій час дарма.
Ітеративна методика – це постійна зміна, доповнення, удосконалення проєкту відповідно до ринкових потреб. Стартап може не спрацювати з першого разу. Але після різкої зміни направленості чи кількох вдалих оновлень, зроблених відповідно до відгуків користувачів, ідея переросте у вдалий продукт.
Не варто думати, що цим методом користуються тільки нові проєкти з невеликим бюджетом. Успішність MVP підтверджує практика таких гігантів, як Uber, Facebook, Airbnb.
В яких випадках MVP не спрацює
Окрім позитивних сторін MVP має багато обмежень з боку технічного виконання та маркетингових стратегій. Найчастіші труднощі, з якими стикається розробник при використанні мінімального продукту:
- неможливість масштабування;
- несумісність використаних технологій;
- репутаційні ризики;
- збільшення технологічного боргу.
Існують ситуації, в яких використання миттєвого продукту не тільки не допоможе розвитку бізнесу, але й суттєво погіршить ситуацію.
Створення складного продукту
,
Створити справжню ракету для космічних польотів за допомогою паперу, клею та калькулятору неможливо. Щоб вона хоча б відірвалася від землі, потрібна маленька армія інженерів та ракетобудувальників. Але як показує досвід SpaceX, і цього інколи буває замало.
Настільки амбітний проєкт потребує величезних затрат навіть на етапі попереднього обговорення. А на залучення талановитих фахівців та придбання якісних деталей піде річний бюджет невеликої країни.
Тож ідею, яка вимагає великих ресурсів, спростити за допомогою MVP не вийде. Складні проєкти потребують довгої підготовки, нестандартних технологічних рішень та експертів високого рівня. Тобто, спочатку розпочинають масштабні дослідження, потім запускають розробку повноцінного продукту, і тільки на останньому етапі проводять практичне тестування.
Окремі частини великого проєкту можна перевіряти за допомогою MVP. Зокрема таку методику використовують для звітності перед акціонерами або задля залучення нових інвесторів. Однак в цьому випадку частини проєкту так і залишаться частинами, та не зможуть використовуватися в якості цілісного продукту, яким може скористатися будь-який користувач.
Підвищені репутаційні ризики
Для початківців стартаперів MVP дає можливість за декілька годин умовно «на колінці» втілити будь-яку ідею. Потім залити створений додаток на App Store, Google Play Market чи іншу платформу. Зібрати відгуки користувачів, зробити декілька правок, отримати необхідний досвід та навички для створення повноцінного продукту, а цей «сирий» додаток забути.
Але якщо ви працюєте в компанії з всесвітньовідомим ім’ям, ніяких неперевірених експериментів не може бути. Недопрацьований продукт, пов’язаний з брендом, похитне репутацію компанії. Користувачі не будуть впевнені в якості наступних брендових пропозицій, що суттєво знизить попит. А інвестори будуть з осторогою ставитися до бізнесу, що дозволяє собі ризиковані кроки. Адже від іменитого бренду очікують високого рівня якості, і навіть готові переплачувати за ім’я.
Відомі компанії мають забути про MVP, та займатися повноцінною розробкою продуктів, застосовуючи повний цикл. Попередньо провести ретельний аналіз ринку, зробити прототип, запустити бета-тест та інше. Будь-які рішення великих брендів – це ґрунтовно підготовлені проєкти.
Розробка продукту з високим рівнем безпеки
Існують сфери, де активно використовуються особисті дані клієнтів. До них відносяться:
- надання послуг державою;
- медицина;
- фінанси;
- юридична практика та інше.
Зазвичай люди неохоче передають персональні дані компаніям, навіть якщо вже зверталися до них за послугами, та переконалися в надійності. Тож пропозиція надати особисту інформацію невідомому стартапу, що тільки починає свій розвиток, скоріше злякає звичайного користувача, ніж надихне на співпрацю.
Недопрацьований захист може призвести до витіку даних. Це наразить користувачів на небезпеку та підірве довіру до бізнесу. Після такого грандіозного провалу яким би чудовим не був проєкт, він не виживе. В цьому випадку потрібна якісна довготривала розробка продукту зі всебічним тестуванням. Зазвичай подібні проєкти запускають поступово, багато часу та зусиль приділяють кібербезпеці.
Проєкт розробляється з перспективою розширення
Ми вже порівнювали MVP зі спринтом. Тут головне – швидкість. Мінімальний продукт тимчасово закриває потреби користувача. Після того, як він перестав приносити користь, його відкидають. MVP не можна застосовувати для бігу на великі дистанції.
Ітеративна методика дозволяє вивчити ринок. Але проєкт неможливо масштабувати з-за обмежень програмної архітектури. Бізнес може опинитися під загрозою краху, якщо він належить до галузі масштабних розробок. Щоб не допустити цього, слід залучати усі вільні ресурси для створення повноцінної версії продукту.
В IT-сфері іноді бувають неочікувані результати. Наприклад, найпростіший сервіс для зберігання фотографій стає флагманом у своїй сфері завдяки зрозумілому інтерфейсу та зручним інструментам для обробки зображень. На порталі реєструються тисячі користувачів, які завантажують мільйони фото. Але сервіс перестає безперебійно працювати, тому що не має достатніх потужностей та розроблений за допомогою найпростішого конструктору сайтів. В цьому випадку стартапер не може масштабувати проєкт, а конкуренти вже розробляють повноцінний продукт з урахуванням чужого позитивного досвіду та аналітичних даних, зібраних з відкритих джерел.
Чи користуватися MVP
Мінімальний продукт допомагає бізнесу розвиватися. Завдяки MVP можна з мінімальними витратами часу та грошей перевірити найнеймовірнішу теорію, знайти інвесторів, дізнатися більше про ринок та потреби користувачів.
Та бувають випадки, коли використання мінімального продукту може зашкодити бізнесу. Якщо проєкт вимагає великих ресурсів, високого рівня безпеки чи подальшого масштабування, краще забути про MVP. Тут допоможе тільки затратна повноцінна розробка. При виборі стратегії бізнесу завжди варто зважати на ризики та прямувати до якісного продукту, використовуючи розумне розподілення ресурсів.
